§ 2. Система центральних органів виконавчої влади

Важливою особливістю побудови та функціонування органів виконавчої влади є організаційні зв'язки структурних одиниць системи, що виявляються в розпорядництві, підконтрольності, підзвітності та координації.

Розпорядництво одного органу управління відносно інших виявляється, насамперед, в обов'язковості для них його наказів. У свою чергу, воно обумов­лене підпорядкованістю тих чи інших органів тому, хто розпоряджається.

Підконтрольність означає, що вся діяльність органів або її частина переві­ряються вищими органами або органом, спеціально створеним для здійснення контролю чи нагляду.

Підзвітність виражається в обов'язку органу інформувати про свою роботу вищий орган, який, керуючись даними звітів, оцінює діяльність підзвітного в цілому чи за окремими напрямками.

Координація виявляється в об'єднанні координуючим органом підпорядко­ваних або підконтрольних йому органів для виконання певних завдань.

Система органів виконавчої влади визначається Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» та постановою Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10 верес­ня 2014 р. № 442.

Систему ЦОВВ становлять:

1) міністерства;

2) ЦОВВ зі спеціальним статусом;

3) інші ЦОВВ:

а) служби;

б) агентства;

в) інспекції.

Міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України.

Міністерство очолює міністр України, який є членом Кабінету Міністрів Ук­раїни.

Порядок призначення на посаду та звільнення з посади, припинення пов­новажень на посаді міністра, а також статус міністра як члена Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України та Законом України «Про Кабінет Міністрів України».

Міністр як член Кабінету Міністрів України здійснює повноваження, визна­чені Законом України «Про Кабінет Міністрів України», в тому числі щодо спря­мування та координації діяльності центральних органів виконавчої влади.

Основними завданнями міністерства як органу, що забезпечує формуван­ня та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є:

1) забезпечення нормативно-правового регулювання;

2) визначення пріоритетних напрямів розвитку;

3) інформування та надання роз'яснень щодо здійснення державної по­літики;

4) узагальнення практики застосування законодавства, розроблення про­позицій щодо його вдосконалення та внесення в установленому порядку проєк- тів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;

5) забезпечення здійснення соціального діалогу на галузевому рівні;

6) здійснення інших завдань, визначених законами України.

Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Консти­туції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом - це ор­ган, який має визначені Конституцією та законодавством України особливі за­вдання та повноваження. Щодо даного органу може встановлюватися спеціаль­ний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, а також приз­начення і звільнення керівників, вирішення інших питань. Даний орган очолює голова.

Відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» до таких органів належать: Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України та інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом (ст. 24).

Іншими центральними органами виконавчої влади згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» є:

1) служби - у разі, якщо більшість функцій центрального органу виконавчої влади складають функції з надання адміністративних послуг фізичним і юридич­ним особам;

2) агентства - у разі, якщо більшість функцій центрального органу викона­вчої влади складають функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

3) інспекції - у разі, якщо більшість функцій центрального органу виконав­чої влади складають контрольно-наглядові функції за дотриманням державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юриди­чними та фізичними особами актів законодавства.

За змістом діяльності кожен центральний орган виконавчої влади забезпе­чує втілення в життя державної політики у відповідній галузі державного управ­ління на території України, здійснює керівництво дорученою сферою ведення та несе відповідальність за її стан і розвиток перед Кабінетом Міністрів України.

Очолює центральний орган виконавчої влади та здійснює керівництво його діяльністю керівник центрального органу виконавчої влади (крім міністерств).

Керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби.

Комісія з питань вищого корпусу державної служби вносить на розгляд Ка­бінету Міністрів України пропозиції щодо кандидатури для призначення на поса­ду керівника центрального органу виконавчої влади за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу.

Керівник центрального органу виконавчої влади може мати не більше двох заступників, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу.

Заступники керівника центрального органу виконавчої влади здійснюють повноваження відповідно до затвердженого керівником центрального органу виконавчої влади розподілу обов'язків, якщо інше не передбачено законом.

Кількість заступників керівника центрального органу виконавчої влади, ді­яльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, визначається Кабінетом Міністрів України на основі обґрунтованого подання відповідного керівника.

Забезпечення підзвітності системи органів виконавчої влади суспільству, її раціональної побудови, чіткого розподілу повноважень та відповідальності вима­гає постійної оптимізації системи центральних органів виконавчої влади. З огляду на це 27 грудня 2017 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпоря­дження № 1013-р «Про схвалення Концепції оптимізації системи центральних органів виконавчої влади».

Очікуваними результатами реалізації Концепції оптимізації системи цент­ральних органів виконавчої влади є:

- оптимізація та раціональна побудова системи центральних органів вико­навчої влади з чітким розподілом функцій і повноважень;

- запровадження ефективного та орієнтованого на результат механізму спрямування і координації членами Кабінету Міністрів України діяльності цент­ральних органів виконавчої влади;

- підвищення інституційної спроможності міністерств щодо формування державної політики, підготовки та впровадження ключових національних ре­форм, спрямованих на підвищення рівня життя громадян України;

- підвищення якості та ефективності рішень Кабінету Міністрів України.

На середину 2019 р. загальну систему центральних органів виконавчої влади в Україні становлять:

1) 15 міністерств:

- Міністерство внутрішніх справ України;

- Міністерство енергетики та захисту довкілля України;

- Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ук­раїни;

- Міністерство закордонних справ України;

- Міністерство інфраструктури України;

- Міністерство культури, молоді та спорту України;

- Міністерство оборони України;

- Міністерство освіти і науки України;

- Міністерство охорони здоров'я України;

- Міністерство розвитку громад та територій України;

- Міністерство соціальної політики України;

- Міністерство фінансів України;

- Міністерство юстиції України;

- Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб;

- Міністерство цифрової трансформації України;

2) 23 державні служби:

- Державна авіаційна служба України;

- Державна архівна служба України;

- Державна казначейська служба України;

- Державна міграційна служба України;

- Державна прикордонна служба України;

- Державна регуляторна служба України;

- Державна служба геології та надр України;

- Державна служба експортного контролю України;

- Державна служба статистики України;

- Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркоти­ками;

- Державна служба України з безпеки на транспорті;

- Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;

- Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру;

- Державна служба України з питань праці;

- Державна служба України з надзвичайних ситуацій;

- Державна служба фінансового моніторингу України;

- Державна фіскальна служба України;

- Державна служба якості освіти;

- Державна служба морського та річкового транспорту України;

- Національна служба здоров'я України;

- Державна податкова служба України;

- Державна аудиторська служба України;

- Державна служба України у справах ветеранів;

3) 10 державних агентств:

- Державне агентство автомобільних доріг України;

- Державне агентство водних ресурсів України;

- Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України;

- Державне агентство лісових ресурсів України;

- Державне агентство резерву України;

- Державне агентство рибного господарства України;

- Державне агентство України з управління зоною відчуження;

- Державне агентство України з питань кіно;

- Державне космічне агентство України;

- Державне агентство інфраструктурних проєктів України;

4) 4 державні інспекції:

- Державна архітектурно-будівельна інспекція України;

- Державна екологічна інспекція України;

- Державна інспекція енергетичного нагляду України;

- Державна інспекція ядерного регулювання України;

5) 7 центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом:

- Антимонопольний комітет України;

- Фонд державного майна України;

- Державний комітет телебачення і радіомовлення України;

- Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інфор­мації України;

- Національне агентство України з питань державної служби;

- Національне агентство з питань запобігання корупції;

- Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управ­ління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

6) інші центральні органи виконавчої влади:

- Національна поліція України;

- Український інститут національної пам'яті;

- Пенсійний фонд України;

- Державне бюро розслідувань.