Друга половина XIX ст. ознаменувалася в Європі розвитком ринкової економіки, громадянського суспільства, їх поступовим звільненням від пережитків феодалізму в економіці, політиці, суспільному житті.

Права і свободи індивідів, уже закріплені в приватному праві, вимагали публічно-правових гарантій, що обмежують сваволю держави.

За нових умовкласові інтереси пов’язувались з розширенням виборчого права, становленням системи політичних партій, професійних спілок, що додавало політичній боротьбі більш організованого, масового характеру, підвищувало значення правових механізмів у врегулюванні суспільних відносин.

Усе це визначило, з одного боку, розвиток ідей лібералізму, який обрав шлях поглиблення реформ, розвиток громадянського суспільства, його основ (приватної власності, правової рівності, політичних і соціальних прав особистості та ін.). З другого - в умовах наявності соціальних і політичних антагонізмів, набирають силу й остаточно оформляються різні напрямки соціалізму, анархізму, елітаризму, які пропонували радикальну суспільну перебудову. Визначальними чинниками, що справили вирішальний і триваючий життєдайний вплив на правову науку, були ідеї Просвітництва з його вірою в могутність людського розуму, можливість раціональної перебудови світу; позитивізм, заснований на вивченні емпіричного матеріалу (історичного, політичного і правового досвіду); науки про суспільство (соціологія) і природу (еволюційна теорія в природознавстві), що бурхливо розвивались.

<< | >>

↑

Источник: Історія вчень про державу і право: Підручник / За ред. проф. Г.Г. Демиденка, проф. О.В. Петришина - Х.: Право, 2007. 2007

Еще по теме Друга половина XIX ст. ознаменувалася в Європі розвитком ринкової економіки, громадянського суспільства, їх поступовим звільненням від пережитків феодалізму в економіці, політиці, суспільному житті.: