Наприкінці ХІХ - напочатку ХХ ст. в Україні і Росії відбувається ак­тивний розвиток правової думки з її сподіванням на утвердження у самоде­ржавній Росії ліберальних цінностей, подолання «правового нігілізму», ви­ховання поваги до права.

На основі вивчення і пропаганди досягнень захід­ноєвропейської теорії і державно-правової практики розроблялися власні оригінальні концепції права й держави. Найважливішим досягненням цьо­го періоду слід визнати остаточне становлення теорії права як самостійної науки і навчальної дисципліни в правознавстві, розробку її проблем із різ­них методологічних позицій: позитивістських, соціологічних, психологіч­них, філософських (природно-правових). Ще одним важливим досягнен­ням вітчизняного і російського правознавства цього часу була розробка теорії правової держави, на своєрідність якої вплинули особливості істо­ричного розвитку того періоду.