З Стародавньої Греції розпочинається правова цивілізація, історія політичної і правової науки філософії.
Їх становлення відбувалося в руслі загального процесу людського пізнання - від міфу, релігійних уявлень, до раціональних, наукових. З моменту виникнення державності в Стародавній Греції на початку I тис.
до н.е. історію розвитку політико-правової думки можна поділити періоди: 1) передполісний (XI - ХІ ст. до н.е.) - з пануванням релігій-но-міфологічних політико-правових уявлень; 2) архаїчний, «сдоократівсь- кий» (VIII - VI ст. до н.е.) - з розвитком полісного життя ці уявлення все більше поступаються раціональним (у творчості Г омера, Г есіода, „семи мудреців”), формується філософський підхід до проблем держави і права (Піфагор і піфагорійці, Геракліт, Демокріт); 3) „сократівський” або класичний (V - перша пол. IV ст. до н.е.) - час розквіту давньогрецької політичної і філософської думки (софісти, Сократ, Платон, Аристотель); 4) елліністичний (друга пол. IV - II ст. до н.е.) - час упадку грецької державності, кризи політико- правової ідеології ((Епікур, стоїки, Полібій).
Грецька державність виникла і розвивалась у формі незалежних полісів - міст-держав. У VI - V ст. до н.е. в одних з них (Афінах, Абдерах) формою правління була демократія, в інших, як в Спарті, - аристократія, потім - олігархія (Фівах, Мегарах). Короткочасно існувала і Тиранія. Антична цивілізація зіграла роль своєрідної лабораторії, де випробовувались різні види форм державного правління і політичних режимів. Ці процеси і стимулювали їх теоретичне осмислення в політико-правових вченнях, античній філософії.
I ще про одну особливість. Тут суб'єктами політики (тобто полісного життя) були тільки вільні, громадяни полісу - повноправні члени полісного колективу, невеликих, іноді крихітних держав, обмежених територією міста і прилеглих до нього селищ. Політика і зв'язані з нею практичні й інтелектуальні заняття (зйоїе) вважалися справою вільних, фізична праця - долею рабів. Відносини господина і раба, глави родини й інших її членів розглядалися, як відносини неполітичні. Активна участь громадян у справах полісу, розмаїття політичного досвіду, особливо демократичного спонукали шукати нові пояснення політичних і правових явищ, поняття і терміни. Політико-правові концепції починають розроблятися в рамках загальнофілософських вчень.