7.5. Економічний зміст митного тарифу

184

Гл.

раїни, слід зауважити, що до імпортованих товарів, у залежності від зазначеного в державних документах, застосовуються адвалерні, специфічні або комбіновані ставки ввізного мита.

Адвалерні ставки мита зазначаються у відсотках від митної вартості товару, визначеної одним з розглянутих у підрозділі 7.2 методом. Специфічні ставки мита застосовуються до одиниць виміру товарів або їх кількісних характеристик. Комбіновані ставки передбачають одночасне застосування адвалерних та специфічних ставок мита.

Нині в Україні вивізне (експортне) мито застосовується у разі митного оформлення вивезення великої рогатої худоби та шкір, окрім того, у 1999 році запроваджено вивізне мито при експорті насіння соняшнику, що має створити певні тарифні перешкоди зменшенню сировинної бази для вітчизняних товаровиробників.

Слід зазначити, що більшість товарів, які ввозяться в Україну, обкладається ввізним (імпортним) митом.

Розробляючи ставки митного тарифу, як правило, насамперед ураховують різницю між світовими цінами та внутрішніми (оптовими) цінами на ринку України, опосередкованими по групі товарів. Надалі ставки мита підлягають коригуванню за такими головними критеріями:

економічні інтереси України в цілому;

інтереси національних виробників та споживачів;

можливість та доцільність заміни імпорту вітчизня ною продукцією;

інтереси підтримки прямих зовнішньоторговельних зв'язків, виробничої кооперації;

заохочення або стримування імпорту певних груп то варів у залежності від ступеню їх обробки;

сприяння виробництву товарів експортного призначен ня через систему пільг щодо імпорту сировини та компоне нтів;

доцільність обмеження імпорту окремих товарів або підвищення надходжень до держбюджету від імпорту;

можливість маневрування рівнем ставок мита в разі проведення міждержавних торговельноекономічних пере говорів для одержання зустрічних поступок від партнера по переговорах.

Імпортне мито виконує такі основні функції:

185

С.

формує оптимальну товарну структуру імпорту шля хом диференційованого формування митних ставок;

виконує функції механізму ціноутворення стосовно імпортованих товарів та захищає цінові показники націо нальних товарів.

Низка авторів [20, 41, 79, 80, 81] розглядає методику оцінки ефективності застосування митнотарифних засобів регулювання зовнішньоекономічної діяльності держави, яка базується на розгляді понять сукупного попиту і сукупної пропозиції.

7.5.1. Сукупний попит і сукупна пропозиція

Сукупний попит — це залежність між кількістю виробленої продукції, на яку є попит покупців, та загальним рівнем цін. Іншими словами, сукупний попит — це реальний обсяг національного виробництва, який споживачі готові придбати за існуючого рівня цін.

Сукупна пропозиція — це обсяг виробництва товарів, який виробники готові запропонувати споживчому ринку за існуючого рівня цін. Слід зазначити, що сукупна пропозиція визначає рівень наявного реального обсягу виробництва за умови певного рівня цін.

Сукупний попит як категорія, що залежить від кількості виробленої продукції та рівня цін на неї можна розглянути, аналізуючи формулу кількісної теорії грошей.

Відомо [32], що кількість грошових одиниць (пропозиція грошей — Гр), яка потрібна в даний період для забезпечення товарногрошового обігу, прямо пропорційна кількості вироблених товарів (Q), їх ціні (Ц) та обернено пропорційна швидкості обігу грошей (Об):

ГрхОб = фхД,

або у показниках попиту та пропозиції грошей Грі Ц = К х Q, де К = І/Об.

З рівнянь видно, що пропозиція грошей визначається обсягом виробництва товарів, яке, у свою чергу, залежить від рівня цін Ц та кількості виробленої продукції Q.

Рівняння кількісної теорії грошей визначає, що залежність між рівнем цін Ц та кількістю виробленого товару Q обернено пропорційна за будьякого рівня грошей.

186

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання...

На малюнку 7.5 наведено криву, положення якої залежить від двох факторів — кількості вироблених товарів (Q) та їх ціни (Ц).

Рівняння кількісної теорії грошей ГрхОб = Q хЦ свідчить про те, що зменшення пропозиції грошей Гр призведе до пропорційного зменшення вартісного обсягу виробництва товарів Q х Д, тому кожному визначеному рівню цін відповідає менша кількість виробленої продукції, а кожній заданій кількості виробленої продукції — нижчий рівень цін. Такому зменшенню пропозиції грошей Гр2 < Грі відповідає зміщення КП01 до положення КП02.

На малюнку відображено, що за фіксованої ціни Ц* та пропозиції грошей Грі загальна кількість вироблених товарів складає обсяг Q1. У разі зменшення пропозиції грошей до Грі за умови тієї ж фіксованої ціні Ц* обсяг виробництва падає до рівня Q2.

Якщо виникає зворотна ситуація, тобто коли пропозиція грошей збільшується ГрЗ > Грі, зростає і вартісний обсяг виробництва товарів Q х Ц. У цьому разі певному рівню цін відповідає більший обсяг виробництва, а будьякій певній кількості виробленої продукції — більший рівень цін. Таким чином КП01 зміщується ліворуч до положення КП03. Отже (мал. 7.5), зі збільшенням пропозиції грошей з

ГрЗ

Грі до ГрЗ пропорційно збільшується кількість вироблених товарів на різницю Q3Q1.

Слід зауважити, що положення кривої Кпо залежить не тільки від обсягів грошової маси, а також від певних цінових та нецінових факторів.

Мал. 7.5. Крива сукупного попиту.

Сукупна пропозиція (ПР) визначає рівень наявного реального обсягу виробництва за умови певного

187

С. Терещенко Основи митного законодавства України

рівня цін. Високі ціни стимулюють товаровиробників до збільшення обсягу виробництва товарів, а низькі ціни створюють умови для згортання виробництва. Отже, залежність між рівнем цін (Ц) та обсягом реального виробництва товарів (Q) є прямою.

Слід зауважити, що у разі розгляду впливу на попит та пропозицію додаткових факторів, таких як рівень доходу споживачів товару, цін на ресурси та сировину, технологій виробництва, податків, Кпо та Кпр не є прямими лініями, але для спрощення розгляду вони і надалі представлятимуться на малюнках прямими.

Сукупну пропозицію можна представити, у вигляді кривої сукупної пропозиції Кпр (мал.

Загалом зміщення кривої Кпр1 до положення Кпр2 та КпрЗ залежить від ряду факторів, до яких можна віднести зміну:

цін на ресурси, в тому числі і на сировину;

технологій виро бництва товару;

кількості продав ців певного товару на даному ринку;

• обсягу податків, якими держава сти мулює чи стримує виробництво певного товару.

Мал. 7.6. Крива сукупної пропозиції.

Розгляд впливу цих факторів переконує, що зниження цін на ресурси та сировину, які витрачаються на виробництво певного товару,дозволяє товаровиробникові

188

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання*.

збільшити обсяг виробництва за тієї ж фіксованої ціни. Крива пропозиції зміщується з положення Кпр1 до положення Кир2 та при фіксованій ціні Ц обсяг виробництва збільшується з Q1 до Q2. У разі збільшення витрат на ресурси та сировину товаровиробник, за фіксованої ціни товару Ц, мусить зменшувати обсяг виробництва. У цьому разі ЯщД може зайняти положення КпрЗ, а обсяг виробництва зменшиться з Q1 до Q3.

Таким самим чином впливає на поведінку Knpl поліпшення технології виробництва даного товару, що призводить до збільшення обсягу виробленого товару за фіксованої ціни (Япр1 «переходить» до положення #пр2, а обсяг збільшується з Q1 до Q2). У разі погіршення технології утворюється зворотна ситуація, а обсяг виробництва товару зменшується (Япр1 «переходить» до положення.КпрЗ» а обсяг зменшується з Q1 до Q3).

Вплив податків, у тому числі мита за імпортовану та експортовану продукцію, призводить також до коливання пропозицій товару в залежності від їх скасування чи введення нових збільшених податків.

Таким чином, визначено, що криві сукупного попиту та сукупної пропозиції представляють можливість придбати та виробити певні обсяги товару, їхня поведінка залежить від двох основних факторів — ціни на товар і обсягів його виробництва та відображається у вигляді прямих ліній.

7.5.2 Оцінка ефективності застосування

митнотарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі

Оцінку ефективності запроваджених державою митнотарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі буде проведено з застосуванням кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції, які, у разі накладення на один графік, визначають у точці перетину рівноважний рівень цін Ц та рівноважний обсяг виробництва товару Q (мал.

Оцінюючи ефективні запроваджених державою тарифних засобів регулювання ми будемо використовувати криві попиту на імпортні товари Кпо>ц, та криві пропозиції товару на експорт Кар>ек.

189

С. Терещенко Основи митного законодавства України

Слід зазначити, що попит на імпортні товари та пропозиція товару на експорт характеризують окремі сектори ринку певного товару [79, 81].

Розглянуті у розділі 7.1 види мита мають різний вплив на обсяги та на вартість одиниці імпортованого товару.

Накреслимо криву попиту Кпо та криву пропозиції J?np певного товару в межах окремо взятої країни. Крива ffnp показує скільки товару за певну ціну готові реалізувати національні товаровиробники, а крива Кпо характеризує кількість товару, яку готові придбати національні споживачі (мал. 7.8 а). Точка перетину кривих Кпр та Япо є точкою ріноваги ціни, яка характеризує такий стан внутрішнього ринку, коли весь попит на певний товар повністю задовольняється за рахунок національного товаровиробника, тобто за ціни Ц — ціни рівноваги імпорт дорівнює нулю.

Якщо ціна на внутрішньому споживчому ринку зменшиться до.ЦІ, це призведе до зменшення кількості виробленого товару з Q4 до Q1. Водночас, споживачі готові придбати Q2 товару за ціною ЦІ, а дефіцит, що виник у обсязі Q2 Q1, можна задовольнити імпортом аналогічного товару. Коли ціна досягне рівня Ц2, національне виробництво припиняється, а весь попит у кількості Q3 задовольняється

виключно за рахунок імпорту. Таким чи ном, обсяг можливого імпорту обчислюється як рівень попиту мі нус обсяг національ ного виробництва ( IM=KmKnf). За ціни Ц обсяг імпорту дорівнює нулю, за ці ни ЦІ — Q2 Q1, а за ціни Ц2 Q3. Сполу чивши отримані точ ки у системі коорди нат QIM, Дім побу J дуємо криву попиту на імпортний товар Мал. 7.7. Крива сукупного попиту. ^по.іи (мал. 7.8 б).

190

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання...

Слід зазначити, що за ціни на внутрішньому ривку ЦІ можна імпортувати для задоволення національних потреб підлягає обкладенню митом.

Вплив адвалорного виду мита, яке обчислюється у відсотках від вартості імпортованої партії товару, також мо

жна РОЗГЛЯНУТИ КОРИСТУЮЧИСЬ КРИВИМИ ПРОПОЗИЦІЇ.КпрДм

та попиту.КпоДм на імпортні товари (мал. 7.10). Положення кривої попиту залежить не від введення податку на імпортовані товари, а тільки від бажання споживачів внутрішнього ринку придбати той чи інший вид товару. Разом з цим, поведінка кривої пропозиції імпортованого товару суттєво залежить від необхідності дотримуватися вимог тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі країни імпорту.

Первісне положення КПр,ім пов'язано з формуванням ціни внутрішнього споживчого ринку в залежності від ціни імпортованого товару.

На відміну від по ложення кривої

ЯцрДм, яке характери зує пропозицію за ві дсутності імпортного мита, положення

кривої ЛГ*Прдм, у разі застосування адвалер ного мита (мал. 7.10) зміщується щодо

«І>

Єн.

Мал. 7.10. Вплив адвалерного мита на вартість одиниці товару та обсяги імпорту.

193

^ПР,ІМ не паралельно. Для кожної ціни осі Ц малюнка абсолютна величина мита зро

С. Терещенко Основи митного законодавства України

стає внаслідок збільшення основи для розрахунку мита в залежності від ціни та обсягу імпортованого товару. З уведенням адвалерного мита, як і у разі застосування специфічного мита, зменшується можливість споживання імпортованого товару споживачами внутрішнього ринку з (?ц до QiM. За таких обставин ціна імпортованого товару збільшується до Ц*, а експортери можуть здійснювати поставки товару за ціною Цім.

Бюджетні надходження від застосування адвалерного мита позначаються площею прямокутника Ц*; Ц*; В; Цш, яка дорівнює (Ц' Цім)хрегулювання як комплекс адміністративних державних заходів суттєво впливає на здійснення зовнішньоторговельних операцій та віддзеркалює реалії державної політики України стосовно товарів, які перетинають митний кордон у процесі експортноімпортних операцій. Місце нетарифного впливу на процедуру митного оформлення визначено статтею 18 Митного кодексу України, де зазначено, що, крім митного, товари можуть підлягати санітарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю. Водночас, зазначається, що митне оформлення може бути завершене тільки після закінчення зазначених видів контролю [59].

Перша особливість практичного застосування цієї статті полягає в тому, що між початком митного оформлення та його завершенням інші державні структури, маючи на це відповідні повноваження, проводять необхідні перевірки товару. Проце

С. Терещенко Основи митного законодавства України

дура митного оформлення завершується оформленням документів на експорт чи імпорт товару тільки у разі позитивних висновків дозвільних документів уповноважених державних структур. У разі видачі документів з негативними висновками, що на практиці означає призупинення митного оформлення, ухвалюється рішення стосовно пред'явленого до митного оформлення товару. Так, наприклад, у разі імпорту товару, його можна повернути до країни експорту первинному відправнику або провести його знищення в Україні за наявності відповідного рішення.

Друга особливість полягає у збільшенні видів контролю, якому підлягає товар при митному оформленні. Статтею 18 визначається, що крім митного можуть застосовуватись іще п'ять видів контролю. Але, як видно з підрозділу 4.3.3, нині кількість дозвільних державних органів, що здійснюють нетарифне регулювання, суттєво збільшилась [22, 23, 84,186]. Основний перелік державних структур та дозвільних документів наведено на малюнку 4.7.

Таким чином, нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні має певні особливості, які слід ураховувати, здійснюючи експортні або імпортні операції.

Узагальнену класифікацію засобів та методів нетарифного регулювання запропоновано у розділі 4.5 цієї роботи (малюнок 4.14). Автор не претендує на її завершеність, але, разом з тим, виділення основних засобів на підставі проведеного аналізу та визначення методів реалізації дозволяє класифікувати національні адміністративні регулятори зовнішньоекономічної діяльності за їх впливом на процедуру митного оформлення.

У даній главі буде розглянуто на підставі українського законодавства узагальнену класифікацію засобів нетарифного регулювання, а саме: кількісні обмеження, методи побічного протекціонізму, стимулювання експорту, обмеження митного оформлення, правове забезпечення, обмеження за цінами та режимом розрахунку за імпорт.